К вопросу о биографии и генеалогии Михаила Билинского

 

До питання про біографію та генеалогію Михайла Білінського

 

Нещодавно виповнилося 120 років з дня народження Михайла Івановича Білінського, цікавої та непересічної особистості, міністра флоту Української Народної Республіки (1918-1919 рр.), міністра внутрішніх справ УНР в екзилі, який трагічно загинув під час «листопадового рейду» військ УНР 17 листопада 1921 р. біля м. Базара на Волині.

Біографія Михайла Івановича Білінського (у більшості видань, що містять згадки про нього, прізвище подається як Білинський), на нашу думку,  вивчена вкрай недостатньо. Основним джерелом для її вивчення є спогади генерал-хорунжого флоту В.Савченка-Більського «Старший лейтенант флоту Михайло Білинський (посмертна згадка)», датовані жовтнем 1931 р. Вони опубліковані у збірнику «Другий зимовий похід. Листопадовий рейд. Базар», виданому Фундацією ім. О.Ольжича у 1995 р.

Спробуємо, використовуючи нещодавно виявлені архівні документи, дещо доповнити наявні біографічні відомості та виправити деякі неточності, що є у друкованих джерелах. Для вивчення генеалогії та біографії М. Білінського були використані документи Державного архіву Полтавської області (ф.801, Пирятинське духовне правління; ф.706, Полтавська духовна консисторія; ф.83, Полтавське губернське правління), відділу Державного архіву Чернігівської області в м.Прилуки (ф.1462, Прилуцьке духовне правління), Російського державного архіву Військово-морського флоту (ф.406, послужні списки офіцерів флоту), друковані матеріали («Полтавские епархиальные ведомости», клірові книги Полтавської єпархії 1888, 1902, 1912 рр. та ін.).

За версією автора, Михайло Білінський походить із старого священицько-дворянського роду, представники якого протягом століть служили в церквах Полтавської єпархії, і є сином священика Архістратиго-Михайлівської церкви містечка Драбова Золотоніського повіту Івана Іасоновича Білінського. Щоправда, документальними підтвердженнями цієї версії є лише виданий 1898 р. «Список дворян, внесенных в дворянскую родословную книгу Полтавской губернии» та, частково, послужні списки офіцерів флоту від 30 квітня 1915 р. і 1 квітня 1916 р., де вказано «из потомственных дворян Полтавской губернии». На жаль, метричні книги вказаної церкви за 1882-1883 рр., очевидно, не збереглися (у всякому випадку, в держархівах Полтавської та Черкаської областей вони не зберігаються), внаслідок чого немає можливості уточнити дату народження М.І. Білінського.

Сповідні та клірові відомості церков Полтавської єпархії XVIII-XIX ст. дають можливість простежити п’ять поколінь священиків - Василь, Яким Васильович, Василь Якимович, Іасон Васильович, Іван Іасонович. Прапрадід (Яким Васильович), прадід (Василь Якимович), дід (Іасон Васильович) упродовж багатьох років (з середини XVIII ст. до 1885 р.) були священиками в Покровській церкві с.Нехайки Пирятинського повіту, та й пізніше в цій церкві служили представники роду.

Надзвичайно цікавою є постать Іасона Васильовича Білінського (1809-1885), що в одній церкві прослужив 54 роки, користувався великою повагою парафіян та церковного начальства, був нагороджений набедреником, оксамитовою фіолетовою скуфією, камилавкою, мав наперсний хрест від Святійшого Синоду, Орден Св.Анни 3 ст., бронзовий хрест і таку ж медаль в пам’ять Кримської війни 1853-1856 рр. У «Полтавских епархиальных ведомостях» можна знайти хвилюючу розповідь про урочисте відзначення 50-річчя пастирського служіння о. Іасона Білінського, що відбулося 29 березня 1881 р. в с.Нехайки. Іасон Білінський з родиною був затверджений в потомственому дворянстві Указом Герольдії від 9 січня 1884 р.

Батько М.І. Білінського – Іван Іасонович, народився близько 1842 р.; в сані священика з 1865 р.; служив священиком Архістратиго-Михайлівської церкви м-ка Драбів Золотоніського повіту, де, очевидно, й народився Михайло Іванович (що мав ще старших братів – Івана, Андрія, Георгія).

Михайло Іванович, згідно з послужним списком, народився 12/24 липня 1883 р. (В.Савченко-Більський подає дату 4/17 листопада 1882 р. "Енциклопедія історії України" (К., 2003, с. 283) - 4 листопада 1888 р.). Метричний запис про народження поки що знайти не вдалося, тому, на думку автора, слід більше довіряти архівному документу. Закінчив курс 2-ї Київської гімназії (В.Савченко-Більський вказує на «Полтавську класичну гімназію») та Московського Лазаревського інституту східних мов. В лютому 1906 р. призваний на військову службу та зарахований юнкером до 18 флотського екіпажу, на Балтійський флот. Згадки про навчання М.І. Білінського у Морському кадетському корпусі, які знаходимо в деяких виданнях (див. наприклад:  Енциклопедія історії України, том 1, К., 2003, с. 283), є, швидше за все, помилковими. Очевидно, під час революційних подій 1905-1906 рр. він не мав якихось радикальних переконань, скоріше навпаки – в ніч з 19 на 20 липня 1906 р. «чесно виконував обов’язок у придушенні заколоту», за що нагороджений срібною медаллю з написом «За храбрость» на георгіївській стрічці. 17 вересня 1908 р. отримав звання підпоручика по адміралтейству, служив на молодших офіцерських посадах у 2-му Балтійському флотському екіпажі, а також на яхті «Ільмень». У грудні 1910 р. переведений до Окремого корпусу прикордонної варти (3-я прикордонна Аугсбурзька бригада, о.Езель), перейменований в корнети. У грудні 1911 р. зарахований до запасу флоту, перейменований в підпоручики.

В.Савченко-Більський вказує, що після звільнення М.І. Білінський служив у Міністерстві фінансів, «спершу в Самарі, а потім у Петербурзі». У послужному списку ж є відомості, що з початком Першої світової війни він був призваний Казанським військовим округом і направлений до 1-го Балтійського флотського екіпажу, де служив командиром роти, завідував зброєю екіпажу та зброярською майстернею. 22 березня 1915 р. йому присвоєно звання поручика. 12 травня 1915 р. М.І.Білінський нагороджений орденом Св. Станіслава 3 ст., 10 квітня 1916 р. – орденом Св. Анни 3 ст. У 1915-1916 рр. служив на яхті «Стріла». 23 січня 1918 р. призначений помічником командира 2-го Балтійського флотського екіпажу. Відомостей про службу на міноносці «Буйний», про яку згадує В.Савченко-Більський, у послужному списку немає.

Згідно з послужним списком,М.І. Білінський одружився 27 січня 1912 р. з Ганною Олександрівною де-Вірі, дочкою полковника з дворян Курляндської губернії, лютеранського віросповідання.

За друкованими джерелами, наприкінці 1917 р. (чи на початку 1918 р.) М.І. Білінський прибуває до Києва, де бере участь у формуванні Генерального секретаріату морських справ. Пізніше відряджений до Берліна у справі підписання Брестського договору як фахівець з військово-морських справ; в часи гетьмана Скоропадського – заступник начальника Головної морської господарчої управи, після повалення гетьманського режиму – морський міністр в уряді Директорії, командир Морської дивізії (за "Енциклопедією історії України" - у 1918 р. помічник начальника Головної господарської управи Морського міністерства, з грудня 1918 р. очолював Морське міністерство, з квітня 1919 р. - командир 1-ї Української дивізії морської піхоти), у 1920 р. – міністр внутрішніх справ. Активний член Партії соціалістів-самостійників.

Восени 1921 р. М.І. Білінський бере участь у Другому Зимовому поході – останній великій збройній акції Української армії часів національно-визвольних змагань 1917-1921 рр., очоленій генерал-хорунжим Юрієм Тютюнником та полковником Юрієм Отмарштайном. Другий Зимовий похід (Листопадовий рейд) почався вночі з 3 на 4 листопада 1921 р. і закінчився 20 листопада 1921 р., коли залишки Волинської групи перейшли польський кордон. Основні сили військ Ю.Тютюнника, що нараховували кілька сотень бійців, після виснажливого походу, що супроводжувався боями з переважаючими силами більшовицьких військ (на короткий час було захоплене м. Коростень, загони повстанців підійшли до Києва на відстань 25 км), 17 листопада 1921 р. були розбиті частинами Червоної Армії під командуванням Г.Котовського біля с.Малі Миньки, поблизу м.Базар на Волині. Врятуватися пощастило небагатьом. За винесеним на місці вироком «надзвичайної п’ятірки» 359 полонених  розстріляли в м.Базарі 21 листопада 1921 р. Однак М.І. Білінського серед них не було. За спогадами В.Савченка-Більського, «він не віддається до неволі й, коли обступає лицарів московський кат, він двох кладе на місці трупом і останньою кулею з пістоля обриває власне, молоде ще, життя… Він безмежно любив свою Батьківщину і за неї так трагічно, але водночас і так славно, так по-лицарськи склав своє життя».

Складений автором родовідний розпис роду Білінських (поки що далекий від завершення) нараховує до 60 прямих нащадків священика Якима Васильовича Білінського, який народився близько 1733 р. і мешкав у с.Нехайки Пирятинського повіту (нині у складі Черкаської області). Представники роду також служили в церквах с.Середняки Гадяцького повіту, с.Диканька Полтавського повіту, с.Степанівка Хорольського повіту, с.Капустинці, с.Сергіївка Пирятинського повіту, м.Золотоноша, м.Переяслав та ін. У 1940-і роки в Полтаві мешкали дружина Василя Іасоновича Білінського з синомСергієм Васильовичем (до речі, у 1943 р. вони жили в будинку Петлюри Марії Андріянівни – обидві родини, швидше за все, й гадки не мали про родинні зв’язки з відомими особами), дружина Леоніда Олександровича Білінського (сина Олександра Іасоновича, священика церкви Іоанна Многостраждального с.Середняки Гадяцького повіту). Можливо, нащадки славного роду й досі живуть на Полтавщині й можуть також доповнити біографію видатного українського політичного діяча доби УНР маловідомими цікавими фактами.

 

                                     1

 

1.      Білінський Василь.

      Священик?

 

                                      2

 

2 (1). Білінський Яким Васильович.

 Народився близько 1733 р.; священик Покровської церкви с.Нехайки Пирятинського повіту, «крестовый протоиерей»;

          дружина - Мокрина Юхимівна, народилася близько 1744 р. (1).

 

                                      3

 

 3 (2). Білінський Василь Якимович.

 Народився близько 1769 р.; закінчив Київську духовну академію "с билетом хороших успехов"; 22 грудня 1792 р. висвячений на священика до Покровської церкви с.Нехайки Пирятинського повіту; 14 березня 1804 р. нагороджений набедреником; 18 травня 1821 г. призначений благочинним; звільнений за старістю у 1828 р. ;

          дружина - Параскева Львівна, народилася близько 1765 р. (2).

 

 

          4 (2). Білінський Яків Якимович.

          Народився близько 1776 р.; священик Стефанівської церкви с.Степанівка Хорольського повіту, помер  1816 р. ;

          дружина: Єфросинія Семенівна, народилася близько 1779 р.; у 1841 р. мешкала з сином Миколою в с.Великий Мечет Пирятинського повіту (3).

 

 

          5 (2). Білінська Марія Якимівна.

Народилася близько 1783 р.; чоловік - Горонович Андрій (??);

Син (??)  - Горонович Микола Андрійович, народився близько 1806 р.; 26 травня 1820 р. призначений дячком до Покровської церкви с.Нехайки Пирятинського повіту; в 1841 р. - диякон тієї ж церкви;

            дружина його - Євдокія Василівна, народилася близько 1806 р.;

            діти їх: Гликерія, народилася близько 1828 р.; Марія, народилася близько 1831 р.; Ігнатій, народився близько 1836 р.; Всеволод, народився близько 1839 р. (4).

 

                                      

4

 

            6 (3). Білінський Григорій Васильович.

Народився близько 1794 р.;  у 1837 р. - чиновник 9-го класу, вдівець (5).

 

            7 (3). Білінська Марія Василівна.

 Народилася близько 1796 р. (6).

 

            8 (3). Білінський Василь Васильович.

            Народився близько 1798 р.; у 1845 р. - колезький асесор, неодружений (7).

 

            9 (3). Білінська Тетяна Василівна.

            Народилася близько1801 р. (8).

 

            10 (3). Білінський Всеволод Васильович.

             Народився близько 1804 р.;  15 липня 1827 р. закінчив Полтавську духовну семінарію з атестатом 2 розряду, "с успехами довольно похвальными"; 3 березня 1828 р. висвячений на диякона, 4 березня 1828 р. - на священика до Покровської церкви с.Нехайки Пирятинського повіту; 28 жовтня 1830 р. переведений за своїм проханням до Покровської церкви с.Антонівка Пирятинського повіту; 20 листопада 1830 р. призначений виконуючим посаду благочинного; затверджений на посаді 9 червня 1834 р.; 30 грудня 1838 р. призначений співробітником духовного попечительства, 28 лютого 1841 р. - членом Пирятинського духовного правління, склав посаду благочинного;

          дружина - Марія Степанівна, народилася близько 1808 р.; можливо, дочка протоієрея Стефана Несторовського, що вступив з причту церкви с.Антонівка до Лубенського Преображенського монастиря; народився близько 1765 р., навчався в Київській духовній академії, призначений до церкви с.Антонівка 4 лютого 1790 р.;

          брат (?) її, Василь Несторовський, народився близько 1815 р., навчався в Переяславському духовному училищі (9).

 

          11 (3). Білінська Уляна Василівна.

Народилася близько1806 р. (10).

 

          12 (3). Білінська Наталія (Анастасія?) Василівна. 

Народилася близько1808 р. (11).

 

          13 (3). Білінський Іасон Васильович.

          Народився близько 1809 р.; у 1829 р. закінчив Полтавську духовну семінарію з атестатом 2 розряду; 29 березня 1831 р. висвячений на священика до Покровської церкви с.Нехайки Пирятинського повіту; призначений благочинним 15 грудня 1856 р.; звільнений з посади благочинного за станом здоров’я 17 серпня 1869 р. Отримав благословіння Святійшого Синоду 30 серпня 1865 р. Нагороджений  набедреником 15 грудня 1856 р., оксамитовою фіолетовою скуфією 2 травня 1859 р., такою ж камилавкою 14 травня 1867 р. Орден Св.Анни 3 ст. 3 лютого 1870 р., наперсний хрест від Святійшого Синоду 15 квітня 1878 р., бронзовий хрест і така ж медаль в пам’ять Кримської війни 1853-1856 рр. 29 березня 1881 р. в с.Нехайки урочисто відзначили 50-річчя пастирського служіння о.Іасона Білінського.

 25 квітня 1885 р. звільнений за штат з наданням права просити про призначення пенсії; 25 квітня 1885 р. виключений з списків як померлий ;

          дружина - Марія Дмитрівна, народилася близько 1804 р.

Близький родич (?) - Гервасій, колишній єпископ Переяславський (про нього див.: Полтавские епархиальные ведомости, ч.неоф., 1905, №2-3, с.71-119). (12).

 

 

          14 (3). Білінський Олександр Васильович.

 Народився близько 1811 р. Навчався в Переяславському духовному училищі у 1826 р. (13).

 

 

          15 (3). Білінська Ганна Василівна.   

            Народилася близько 1813 р. (14).

 

          16 (4). Білінська Олександра Яківна.

          Народилася близько 1803 р. (15).

 

          17 (4). Білінський Микола Якович.

Народився близько 1805 р.; навчався в Переяславському духовному училищі; звільнений по хворобі; 3 травня 1823 р. призначений дячком до Іоанно-Предтечинської церкви с.Малютинці Пирятинського повіту; 27 жовтня 1826 р. призначений в "архиерейскую вокальную музыку" (архієрейський хор Переяславського кафедрального Вознесенського собору) півчим; 1 липня 1830 р. висвячений на диякона до Покровської церкви с.Нехайки; 28 липня 1835 р. - на священика до Миколаївської церкви с.Свічківка; 1841 р. - до церкви Андрія Первозванного с.Великий Мечет;

          дружина - Євдокія Кирилівна, народилася близько 1806 р. (16).

 

          18 (4). Білінська Марфа Яківна. 

            Народилася близько 1809 р. (17).

 

          19 (4). Білінський Хрисанф Якович.

          Народився близько 1812 р.; навчався в Переяславському духовному училищі; в 1863 – священик Троїцької церкви с.Диканька, помер до 1880 р. (18).

 

                                      5

 

          20 (6). Білінський Василь Григорович.

          Народився близько 1828 р. (19).

 

          21 (10). Білінська Марія Всеволодівна.

          Народилася близько 1828 р.

 

          22 (10). Білінська Софія Всеволодівна.

 Народилася близько 1831 р.                        

 

          23 (10). Білінська Ганна Всеволодівна.

          Народилася близько 1835 р.  

 

          24 (10). Білінський Михайло Всеволодович.

          Народився близько 1839 р. (20).

 

          25 (13). Білінський Григорій Іасонович.

          Народився в с.Нехайки близько 1832 р.; 15 липня 1853 р. закінчив Полтавську духовну семінарію зі званням студента. Висвячений на священика до Архістратиго-Михайлівської церкви с.Капустинці Пирятинського повіту 12 серпня 1856 р.; 15 жовтня 1867 р. призначений помічником благочинного; 4 серпня 1868 р. - благочинним; з 1868 р. – голова Переяславського духовно-училищного з’їзду; 4 листопада 1871 р. призначений настоятелем Успенської соборної церкви в м.Золотоноша; за своїм проханням залишений настоятелем церкви с.Капустинці; з 12 жовтня 1873 р. - протоієрей, настоятель Успенської соборної церкви в м.Золотоноша; з 16 лютого 1876 р. - законовчитель повітового, потім міського двокласного училища, з 1874 р. до 19 січня 1889 р. - член Золотоніської повітової училищної ради, потім – голова Золотоніського повітового відділення Полтавської єпархіальної училищної ради. Нагороди: набедреник 13 травня 1864 р.; схвалення та благословіння єпархіального начальства 22 березня 1865 р.; скуфія 3 серпня 1871 р.; камилавка 18 квітня 1875 р.; наперсний хрест від Святійшого Синоду 1 квітня 1882 р.; орден Св.Анни 3 ст. 3 лютого 1885 р.; орден Св.Анни 2 ст. 15 травня 1891 р. Помер 28 лютого 1893 р. о 10 год. вечора, похований в Золотоноші поряд з могилою раніше померлого сина (21).

 

          26 (13). Білінський Василь 1 Іасонович.

          Народився близько 1833 р. (22).

 

          27 (13). Білінський Михайло Іасонович.

          Народився близько 1835 р.; в 1863-1902 рр. священик церкви с.Сергіївка Пирятинського повіту; в сані 1863 р., орден Св.Анни 3 ст. 1900 р. (23).

 

          28 (13). Білінський Олександр Іасонович.

          Народився 22 листопада 1837 р. в с.Нехайки Пирятинського повіту; 15 червня 1861 р. закінчив Полтавську духовну семінарію за 2 розрядом; висвячений на священика до церкви Іоанна Многостраждального с.Середняки Гадяцького повіту 17 березня 1863 р.; нагороди: набедреник (1881), синодальна фіолетова скуфія (1886), камилавка. З 1 січня 1887 р. - законовчитель при Середняківському земському народному училищі. Помер 3 грудня 1897 р., похований біля церкви с.Середняки, з південної сторони;

          дружина - Ольга Михайлівна Яценко; в 1909 р. Білінській Ользі, вдові священика Гадяцького повіту, видана пенсія 5 крб. 25 коп.;

батько її - Михайло Дмитрович Яценко, син священика, народився близько 1801 р.; 17 квітня 1830 р. висвячений на диякона до Іоаннівської церкви с.Середняки; висвячений на священика 16 травня 1832 р. Звільнений за штат по проханню 2 листопада 1862 р. Помер у с.Петрівка Гадяцького повіту близько 1884 р.;

            батько його - Дмитро Іванович Яценко; народився близько 1776 р., призначений дячком до Різдво-Богородицької церкви с.Харківці Гадяцького повіту; висвячений на диякона до Успенської церкви с.Венеславівка Гадяцького повіту; священик Іоаннівської церкви с.Середняки з 22 липня 1807 р., помер близько 1830 р., 54 років (24).

 

          29 (13). Білінський Іван Іасонович.

          Народився близько 1842 р.; в 1900-1912 рр. - священик Архістратиго-Михайлівської церкви м-ка Драбів Золотоніського повіту; в сані 1865 р.; орден Св.Анни 3 ст. - 1900 р. (25).

 

          30 (13). Білінська Марія Іасонівна.

          Народилася близько 1844 р. (26).

 

          31 (13). Білінський Георгій Іасонович.

          Народився близько 1847 р.

 

          32 (13). Білінський Микола Іасонович.

          Народився близько1849 р.

 

          33 (13). Білінська Олександра Іасонівна.

          Народилася близько1854 р. (27).

 

          34 (13). Білінський Василь 2 Іасонович.

          Народився близько 1857 р.; закінчив Переяславське духовне училище у 1875 р.; навчався в  Полтавській духовній семінарії, яку не закінчив; з 18 травня 1879 р. до 1 грудня 1880 р. - вчитель народного училища в с. Вознесенське Золотоніського повіту; з 16 лютого 1882 р. - реєстратор Золотоніського повітового поліцейського управління; далі - на різних поліцейських посадах у Пирятині, Полтаві, Золотоноші, Зінькові; у 1903 р. - становий пристав 1 стану Зіньківського повіту (в м-ку Опішня);

          дружина - Рафаловська Євгенія Георгіївна, народилася в березні 1868 р., дочка підпоручика. В 1942 р. мешкала в м.Полтава, вул.Дворянська, 29; з 10 квітня 1943 р. - вул.Комсомольська, 62/54, з сином та його дружиною (будинковолодіння Петлюри Марії Андріянівни) (28).

 

          35 (17). Білінський Федір Миколайович.

          Народився близько 1834 р. (29).

 

          36 (17). Білінська Параскевія Миколаївна.

          Народилася близько 1838 р.

 

          37 (17). Білінська Любов Миколаївна.

          Народилася близько1840 р. (30).

 

          38 (19). Білінський Віктор Хрисанфович.

          Народився близько 1848 р.; у 1888 р. - псаломщик церкви с.Піщане Полтавського повіту, призначений 8 січня 1870 р.; посвячений у стихар 1882 р.; у 1902 р. - псаломщик церкви с.Бодаква Лохвицького повіту; у 1912 р. - псаломщик церкви с.Коврай Золотоніського повіту; 14 квітня 1912 р. звільнений з виключенням з духовного звання; (можливо, він же: виконував посаду псаломщика Святодухівської церкви с.Богдани Пирятинського повіту, 4 червня 1876 р. переміщений до Різдво-Богородицької церкви с.Велика Каратуль Переяславського повіту) (31).

.

          39 (17) Білінський Григорій Хрисанфович.

          Народився близько 1865 р., у 1888 р. - псаломщик Різдво-Богородицької церкви м-ка Білики Кобеляцького повіту, призначений 2 серпня 1885 р., одружений (32).

 

                                     6

 

          40 (25). Білінський Яків Григорович (33).

 

          41 (25). Білінський Григорій Григорович.

          Закінчив Полтавську духовну семінарію; 16 серпня 1885 р. висвячений на священика до Михайлівської церкви с.Капустинці Пирятинського повіту; скуфія 1897 р.; нагороджений орденом Св.Анни 3 ст. (34).

 

          42 (27). Білінський Микола Михайлович.

 

          43 (27). Білінський Іван Михайлович (35).

 

          44 (27). Білінський Михайло Михайлович.

          В сані 1894 р.; у 1902 р. - священик Покровської церкви с.Нехайки Пирятинського повіту; у 1912 р. - священик Покровської церкви м.Переяслав, у 1912 р. - священик Борисоглібської церкви м.Переяслав; у 1910 р. призначений представником від духовенства в засіданнях Переяславського повітового земського зібрання (36).

 

          45 (28). Білінський Леонід Олександрович.

          Народився 17 травня 1869 р. в с.Середняки Гадяцького повіту; в Рильському повіті Курської губернії мав родовий маєток (очевидно, дружини) 32 дес. землі; закінчив Роменське духовне училище; вибув з 2 класу Полтавської духовної семінарії; з 22 вересня по 20 жовтня 1893 р. служив у Харківській поштово-телеграфній конторі, з 1911 р. - поліцейський надзиратель в м.Миргород;

       дружина (з 6 жовтня 1900 р.) - Єфименко Тетяна Костянтинівна, народилася 17 січня 1880 р. в с.Званне Курської області; у 1929 р. значиться в списку позбавлених виборчих прав по Середняківській сільраді Петрівського району Роменської округи; у 1931-1943 рр. мешкала в м.Полтава, вул.Всесвятська, 25/14, куди прибула з м.Гадяч, вдова, пенсіонерка (42).

 

          46 (28). Білінський Владислав Олександрович (43).

 

          47 (29). Білінський Іван Іванович.

 

          48 (29). Білінський Андрій Іванович.

 

          49 (29). Білінський Георгій Іванович (44).

 

          50 (29). Білінський Михайло Іванович (див. основний текст).

 

          51 (34). Білінський Сергій Васильович.

          Народився 12 листопада 1891 р.; у 1942 р. - касир обласної контори "Заготзерно"; мешкав з матір’ю в м.Полтава, вул.Дворянська, 29; у 1943 р. - м.Полтава, вул.Комсомольська, 62/54 (будинковолодіння Петлюри Марії Андріянівни);

          дружина - Віра Олександрівна, народилася в серпні 1893 р., у 1942-1943 рр. мешкала там само (45).

 

          52 (38). Білінський Микола Вікторович.

          Народився близько 1877 р.; закінчив Піщанське народне училище Полтавського повіту 7 травня 1896 р.; 1898-1901 рр. - псаломщик польової військової церкви; з 5 лютого 1902 р. - псаломщик Хрестовоздвиженської церкви с. Березова Лука Миргородського повіту; з 11 серпня 1903 р. - псаломщик Миколаївської церкви с.Мацьківці Лубенського повіту; з 27 червня 1907 р. - псаломщик Різдво-Богородицької церкви м-ка Бориспіль Переяславського повіту; з 14 травня 1910 р. - псаломщик Пелагіївської церкви м-ка Великий Хутір Золотоніського повіту; з 5 січня 1913 р. - псаломщик Преображенської церкви с.Бубнів Золотоніського повіту; 28 вересня 1912 р. посвячений у стихар; 1914 р. - призваний на військову службу й відправлений до діючої армії, 278-й піхотний Кромський полк; звільнений 7 листопада 1917 р.; 1917-1918 рр. - псаломщик Преображенської церкви с.Соснова Переяславського повіту; 17 лютого 1918 р. висвячений в сан диякона; з осені 1918 р. - псаломщик, диякон Покровської церкви с.Кантакузівка Пирятинського повіту; 27 червня 1920 р. переведений до Михайлівської церкви м-ка Драбів Золотоніського повіту; у серпні 1920 р. - до Миколаївської церкви с.Свічківка Пирятинського повіту; 26 жовтня 1920 р. - до Петропавлівської церкви с.Богданівка Пирятинського повіту; у березні 1921 р. - до Всесвятської церкви с.Турівка Прилуцького повіту.

          У 1902 р. - запасний молодший унтер-офіцер; під час російсько-японської війни (1904-1905) і Першої світової війни (1914-1917) був призваний на службу.

          Дружина - Красіна Юлія Федорівна, народилася 1 липня 1878 р., дочка священика Борисоглібської церкви м-ка Бориспіль Переяславського повіту; обвінчані 2 лютого 1903 р. 

          Красін Федір Тихонович - в 1902 р. - священик Борисоглібської церкви, у 1912 р. - Миколаївської церкви м-ка Бориспіль Переяславського повіту; у сані 1874 р., скуфія 1898 р. (46).

 

          53 (38). Білінський Гаврило Вікторович.

          У 1902 р. - псаломщик церкви м-ка Глобине Кременчуцького повіту, на посаді з 1897 р.; у 1912 р. - псаломщик церкви с.Драбівці Золотоніського повіту (47).

 

          54 (38). Білінський Антоній Вікторович.

          У 1912 р. - псаломщик церкви с.Вознесенське Золотоніського повіту (48).

 

                                        7

 

          55 (45). Білінська Августа Леонідівна.

          Народилася 24 липня 1901 р.

 

          56 (45). Білінська Олександра Леонідівна.

          Народилася 27 лютого 1903 р.

 

          57 (45). Білінська Тетяна Леонідівна.

          Народилася 13 квітня 1908 р. (49).

 

          58 (52). Білінський Олександр Миколайович.

          Народився 27 листопада 1903 р.

 

          59 (52). Білінський Сергій Миколайович.

          Народився 18 липня 1905 р.

 

          60 (52). Білінський Дмитро Миколайович.

          Народився 9 лютого 1907 р.

 

          61 (52). Білінський Василь Миколайович.

          Народився 30 листопада 1909 р.

 

          62 (52). Білінський Георгій Миколайович.

          Народився 5 лютого 1913 г. (50).

 

 

Література та джерела

 

1. Державний архів Полтавської області, ф. 801, оп.2, спр. 99, арк. 1.

2. Там само, ф. 801, оп. 2, спр. 99, арк. 1; спр. 4319, арк. 82 зв.

3. Там само, ф. 801, оп. 2, спр. 99, арк. 1; спр. 2748, арк. 139 зв.-140; спр. 4319, арк. 82 зв.

4. Там само, ф. 801, оп.2, спр. 99, арк. 1; спр. 2748, арк. 139 зв.-140; спр. 4319, арк. 136 зв.

5. Там само, ф. 801, оп.1, спр. 3785, арк. 3.

6. Там само, ф. 801, оп. 2, спр. 99, арк. 1.

7. Там само, ф. 801, оп.1, спр. 4640, арк. 3.

8. Там само, ф. 801, оп.2, спр. 99, арк. 1.

9. Там само, ф. 801, оп.1, спр. 1742, арк. 39; спр. 2748, арк. 41; спр. 3163, арк. 13;  спр. 4319, арк. 149.

10. Там само, ф. 801, оп.1, спр. 1998, арк. 38. 

11. Там само, ф. 801, оп.1, спр. 1998, арк. 38; спр. 2391, арк. 45.

12. Там само, ф. 801, оп.1, спр. 1998, арк. 38; спр. 4319, арк. 136 зв.; Полтавские епархиальные ведомости, ч. неоф., 1881, № 14, с. 692; ч. неоф., 1905, № 2-3, с. 71-119; ч. оф., 1885, № 11, с. 207; № 12, с. 245.

 13. Там само, ф. 801, оп.1, спр. 2391, арк. 45; спр. 2748, арк. 139 зв.-140.

14. Там само, ф. 801, оп.1, спр. 2391, арк. 45;

15. Там само, ф. 801, оп.2, спр. 99, арк. 1.

16. Там само, ф. 801, оп.1, 4319, арк. 82 зв.; спр. 3163, арк. 219.

17. Там само, ф. 801, оп.1, спр. 3155, арк. 1.

18. Там само, ф. 801, оп.1, спр. 3155, арк. 1;Кішик В. Диканька православна // Полтавські єпархіальні відомості, № 8, 2002, с.105.

19. Там само, ф. 801, оп.1, спр. 3785, арк. 3.

20. Там само, ф. 801, оп.1, спр. 4319, арк. 149.

21. Там само, ф. 801, оп.1, спр. 4319, арк. 137 зв.-138; Полтавские епархиальные ведомости, ч. неоф., 1893, № 8, с. 378.

22. Там само, ф. 801, оп.1, спр. 4319, арк. 137 зв.-138.

23. Там само, ф. 801, оп.1, спр. 4319, арк. 137 зв.-138; Клировая книжка Полтавской епархии на 1902 год. Полтава, 1902, с. 495.

24. Полтавские епархиальные ведомости, ч. неоф., 1905, № 19, с. 743-745; там само, 1910, № 30, с. 1962.

25. Відділ Державного архіву Чернігівської області в м. Прилуки (документи нині в ДАЧО), ф. 1462, оп.1, т. 3, спр. 7362, арк. 1; Клировая книжка Полтавской епархии на 1902 год. Полтава, 1902, с. 118; Справочная клировая книга по Полтавской епархии на 1912 год. Полтава, 1912, с. 25.

26. Відділ Державного архіву Чернігівської області в м. Прилуки (документи нині в ДАЧО), ф. 1462, оп.1, т. 3, спр. 7790, арк. 1; ДАПО, ф. 801, оп.1, спр. 4640, арк. 1.

27. Відділ Державного архіву Чернігівської області в м. Прилуки (документи нині в ДАЧО), ф. 1462, оп.1, т. 4, спр. 8870, арк. 1;

28. Відділ Державного архіву Чернігівської області в м. Прилуки (документи нині в ДАЧО), ф. 1462, оп.1, т. 4, спр. 9347, арк. 1; ДАПО, ф. 83, оп.1, спр. 22, арк. 20; ф. р-2907, оп.1, спр. 558.

29. ДАПО, ф. 801, оп.1, спр. 3563, арк. 50.

30. ДАПО, ф. 801, оп.1, спр. 4442, арк. 142.

31. Сборник необходимых сведений о каждом приходе и адрес-календарь духовенства Полтавской епархии. Часть 1. Полтавский учебный округ. Уезды: Полтавский, Кременчугский, Константиноградский, Кобелякский и Зеньковский. Полтава, 1890, с. 107; Клировая книжка Полтавской епархии на 1902 год. Полтава, 1902, с. 333; Справочная клировая книга по Полтавской епархии на 1912 год. Полтава, 1912, с. 29; Полтавские епархиальные ведомости, ч. оф., 1912, № 15, с. 953; Полтавские епархиальные ведомости, ч. оф., 1876, № 13, с. 407.

   32. Сборник необходимых сведений о каждом приходе и адрес-календарь духовенства Полтавской епархии. Часть 1. Полтавский учебный округ. Уезды: Полтавский, Кременчугский, Константиноградский, Кобелякский и Зеньковский. Полтава, 1890, с. 179.

33. ДАПО, ф. 379, оп.3, спр.1, арк. 50.

34. Полтавские епархиальные ведомости, ч. оф., 1885, № 19, с. 444; Полтавские епархиальные ведомости, ч. оф., 1912, № 15, с. 943; Клировая книжка Полтавской епархии на 1902 год. Полтава, 1902, с. 513; Справочная клировая книга по Полтавской епархии на 1912 год. Полтава, 1912, с. 210.

35. ДАПО, ф. 379, оп.3, спр.1, арк. 50.

36. Клировая книжка Полтавской епархии на 1902 год. Полтава, 1902, с. 513; Справочная клировая книга по Полтавской епархии на 1912 год. Полтава, 1912, с. 193; Справочная книжка по Полтавской губернии на 1906 год. Полтава, 1906, с. 6 пер.; Полтавские епархиальные ведомости, ч. оф., 1910, № 30. с. 1962.

42. ДАПО, ф. 80, оп.1, спр. 64; ф. р-2309, оп.1, спр. 20; ф. р-3122, оп.3, спр. 4, арк. 1083.

43. ДАПО, ф. 379, оп.3, спр.1, арк. 50.

44. Там само.

45. ДАПО, ф. р-2907, оп.1, спр. 558.

46. Там само, ф. 706, оп.1, спр. 69; Клировая книжка Полтавской епархии на 1902 год. Полтава, 1902, с. 457; Справочная клировая книга по Полтавской епархии на 1912 год. Полтава, 1912, с. 22.

47. Клировая книжка Полтавской епархии на 1902 год. Полтава, 1902, с. 305; Справочная клировая книга по Полтавской епархии на 1912 год. Полтава, 1912, с. 25;

48. Справочная клировая книга по Полтавской епархии на 1912 год. Полтава, 1912, с. 22;

49. ДАПО, ф. 80, оп.1, спр. 64.

50. ДАПО, ф. 706, оп.1, спр. 69.

ВЫ также можете узнать историю своей семьи, обратившись к нашим специалистам. Они проведут генеалогическое исследование вашей родословной.